Світлана Павленко — історикиня, PhD зі всесвітньої історії, дослідниця українсько-японських відносин кінця ХІХ — першої третини XX століття. У межах стипендії вона планує реалізувати проєкт «Вирок: “за шпигунство на користь Японії”. Репресивна політика радянської влади щодо агентурного оточення японського консульства в Одесі у 1930-х роках». Дослідниця має намір підготувати та подати наукові статті до фахових видань українською та англійською мовами, створити серію популяризаційних матеріалів для соціальних мереж, а також провести публічні лекції або презентації за результатами дослідження.

Ірина Споденець очолює музейний сектор Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут». За підтримки стипендії вона реалізує проєкт «Будинок фізиків УФТІ: мікроісторія репресій 1937–1938 рр.», який складається з кількох продуктів: статті «Будинок фізиків: репресії в УФТІ через призму однієї адреси», дорожньої карти комеморативного екскурсійного маршруту «Остання адреса — Будинок фізиків» та серії публікацій для соціальних мереж, спрямованих на вшанування пам’яті трагічних подій і повернення імен репресованих науковців.

Кожна стипендіатка отримає диплом переможниці та 40 тисяч гривень фінансової підтримки для реалізації свого дослідницького проєкту, зазначили організатори.

Окрему відзнаку та винагороду в розмірі 20 тисяч гривень від Олександри та Івана Зубів — батьків Едуарда Зуба — отримає Олександр Пасічняк. Він досліджує локальну історію центрального регіону України, мікроісторію та тему Голодомору-геноциду 1932–1933 років у розрізі переселенської політики комуністичного тоталітарного режиму. Пасічняк працює над упорядкуванням збірки архівних документів з тематики переселення 1933–1934 років за матеріалами обласних архівів Центральноукраїнського регіону.

Благодійна організація «Фонд родини Алчевських-Бекетових», співзасновник стипендії, вирішила відзначити роботу та конкурсну пропозицію Христини Семерин грошовою винагородою в розмірі 15 тисяч гривень. «Її дослідницький погляд на гендерний вимір історії перегукується з ідеями Христини Алчевської про становище та роль жінки в суспільстві. Саме цей тематичний зв’язок і змістовність запропонованого дослідження привернули особливу увагу», — зазначили в організації.

Стипендію імені Едуарда Зуба започаткували цього року за ініціативою Олександри та Івана Зубів, батьків дослідника. Проєкт реалізовують Український інститут національної пам’яті, благодійний фонд родини Бекетових-Алчевських і Харківський національний університет імені Василя Каразіна. Стипендія буде щорічною. 28 листопада 2025 року в Харкові відбулася церемонія нагородження перших лауреатів Стипендії імені Едуарда Зуба.

Едуард Зуб — співробітник Північно-Східного відділу Українського інституту національної пам’яті, історик. Народився 1965 року в Черкасах, 1991 року закінчив історичний факультет Харківського національного університету імені Василя Каразіна. Працював з архівами, досліджував історію Харкова, публікувався в місцевих медіа та проводив екскурсії містом. 2019 року став співробітником УІНП. Спеціалізувався на історії радянських репресивних органів, церковно-релігійному житті за часів комуністичного тоталітарного режиму та локальному, харківському, вимірі Української революції 1917–1921 років.

З початком повномасштабного вторгнення РФ Едуард Зуб вступив до лав добровольчого формування «Фрайкор» і брав участь в обороні Харківської області. Згодом він долучився до 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр», зазнав поранення в Соледарі, після лікування повернувся на фронт і воював на Бахмутському напрямку. Зник безвісти поблизу селища Курдюмівка на Донеччині 14 листопада 2022 року, де українські захисники протистояли ПВК «Вагнер».