Заступник міністра оборони ФРН Нільс Шмід, виступаючи на Празькому оборонному саміті (IISS Prague Defence Summit), назвав п'ять ключових викликів, які стоять перед Європою. Першим він визначив російський ревізіонізм: за його словами, Москва прагне силою відновити частину своїх колишніх сфер впливу. Агресивна війна проти України показала, що Путін атакує тоді, коли вважає своїх противників політично нерішучими та військово слабкими, заявив Шмід.

Шмід акцентував, що Росія під час війни активно нарощує власне озброєння, значно збільшує чисельність особового складу, модернізує механізовані сили, масово використовує безпілотники та розширює військову інфраструктуру вздовж кордонів НАТО. «РФ не лише формує політичну волю, а й створює військові умови для атак на територію Альянсу. Атака відбудеться в той момент, коли політичний намір, військова готовність і стратегічно сприятливий час збігатимуться таким чином, що вона стане можливою. Завдання Європи — зробити так, щоб така, на думку Москви, сприятлива можливість постійно була неможливою. Переконливе стримування завжди є необхідною передумовою успішної дипломатії», — підкреслив він.

Другим викликом Шмід назвав військове посилення Китаю, який прагне влади та домінування і кидає виклик міжнародному порядку, заснованому на правилах, особливо в Індо-Тихоокеанському регіоні. Третім — антизахідну співпрацю: хоча такі держави, як Росія, Китай, Іран і Північна Корея, не пов'язані формальними союзами, вони тісно співпрацюють як у військовій, так і в стратегічній сферах, щоб підірвати порядок, заснований на правилах.

Четвертий виклик, за словами заступника міністра, полягає в тому, що Вашингтон дедалі більше зосереджується на власній півкулі та Тихоокеанському регіоні, а отже, Сполучені Штати використовують значні ресурси саме там, а не в Європі. П'ятим викликом він назвав технологічні зміни: космос, кіберпростір та інформаційний простір стали сферами суперництва, а штучний інтелект, автоматизація та безпілотні системи докорінно змінюють характер війни.

«З цього можна зробити один однозначний висновок: Європа повинна сама стати спроможною до стримування та оборони на власних умовах», — сказав Шмід. У цьому контексті він торкнувся ролі Німеччини та Бундесверу. З огляду на географічне розташування ФРН, її економічну силу, але також і історію, «Німеччина має стати ключовим елементом європейського потенціалу звичайного стримування та оборони», — заявив він.

Шмід визнав, що хоча протягом багатьох років Бундесвер був оптимізований для проведення операцій за кордоном, йому все ще бракує тієї кількості сил, яка необхідна для ведення високоінтенсивного симетричного конфлікту. «Нам потрібно закріпити підхід «fight tonight» — бути готовими вступити в бій уже сьогодні — шляхом заповнення складів боєприпасами, забезпечення справності основного озброєння та техніки, а також усунення нестачі особового складу», — сказав представник Міноборони.

Оперативний план Німеччини передбачає також логістичне забезпечення пересування союзницьких військ через територію Німеччини. Нарощування має відбуватися у три тісно взаємопов'язані етапи, як це визначено військовою стратегією. Перший етап — до 2029 року: швидке максимальне нарощування оборонних спроможностей. Другий етап — 2029–2035 роки: розширення Бундесверу шляхом значного посилення спроможностей у всіх сферах. Третій етап — 2035–2039 роки: трансформація Бундесверу в найсучасніші, технологічно переважаючі збройні сили, — розповів Шмід.

Він також запевнив, що Німеччина планує досягти цільового показника витрат у 3,5% ВВП на оборону до кінця цього десятиліття.