За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, повідомленими через Telegram і переданими Укрінформ, підрозділи, що називаються «Африканський корпус», створені на основі залишків колишньої приватної військової компанії «Вагнер», не змогли ефективно протистояти місцевим повстанським угрупованням і їх утримання обходиться надто дорого.

У розвідці зазначається, що корпус має низку системних недоліків: переважно виконує інструкторські та охоронні завдання, а не готовий до асиметричних бойових дій проти численних повстанців, що ускладнює його функціонування в умовах африканських конфліктів.

Крім того, командування «Африканського корпусу» страждає від надмірної бюрократизації та жорсткої вертикалі управління, що призводить до надто повільного ухвалення рішень і відсутності ініціативності у командирів на місцях, змушуючи їх чекати відмашки з Москви.

За словами розвідки, це призвело до втрати важливих об’єктів, значних втрат живої сили та техніки, а також до втрати контролю над великими територіями, зокрема в Малі, де місцеві тоталітарні ватажки та Кремль втратили стратегічно важливі позиції.

Незадоволення серед підконтрольних Кремлю урядів Малі та Буркіна‑Фасо зросло, оскільки вони сплачують утримання російських найманців зі своїх бюджетів, а не отримують очікуваних результатів у боротьбі з повстанцями.

У липні 2026 року місцеві повстанські угруповання Малі влаштували засідку, під час якої російські найманці та сили місцевої хунти зазнали значних втрат, що підкреслює їхню нездатність швидко реагувати на дії ворога.

Модель оплати за «послуги» «Африканського корпусу» має гібридний характер: поєднує «білі» міжурядові фінансові розрахунки з типово російськими схемами ПВК, а Кремль через Міністерство оборони отримує доступ до корисних копалин, фактично викрадених у місцевих народів.

Незважаючи на зазначені недоліки, корпус зберігає бойову спроможність, проте без значного збільшення технічного та особового складу не зможе переломити ситуацію на користь місцевих режимів. У цьому контексті Кремль постачає сучасну озброєння, яку не отримують російські війська на фронті: БМП‑3, БТР‑82А, бойовий модуль «Тигр» з «Арбалетом», бронезахищені вантажівки Урал та інші новинки.

Після значних втрат «Африканський корпус» активізував набір персоналу: з кінця 2025 року контингент становив 4 618 осіб, а у липні 2026 року – вже 6 180, що означає приріст понад 1,5 тисячі людей. Крім того, підрозділи були розгорнуті у семи нових країнах – Того, Мадагаскарі, на Сейшелах, у Гані, Зімбабве, Мозамбіку та Шрі‑Ланці.

За повідомленням Укрінформ, Росія веде інформаційні операції у щонайменше 22 країнах Африки. Human Rights Watch зафіксував випадок, коли російські підрозділи «Africa Corps» у Малі вбили вісім цивільних, серед яких троє дітей, використовуючи авіаудари.