Голосування в Раді Безпеки ООН завершилося 11 «за», а Пакистан і Сомалі утрималися, коли Китай і Росія використали право вето, щоб зупинити продовження мандату експертної групи, що слідкувала за виконанням антиіранських санкцій.

Після того, як у 2025 році Франція, Велика Британія та Німеччина звинуватили Тегеран у продовженні розробки ядерної зброї, ООН повністю відновила санкції проти Ірану, включивши в їхній пакет відновлення роботи незалежної групи експертів, яка мала регулярно доповідати Раді Безпеки про порушення.

Проте протягом останнього року Рада працювала без цієї групи, оскільки члени не змогли досягти консенсусу щодо її призначення, що за статутом ООН вимагає спільного погодження всіх постійних членів.

Після вето США заявили, що без незалежних експертів Рада втрачає головне джерело неупередженої, доказової звітності про порушення санкцій, створюючи прогалину, яка вигідна лише іранському режиму та тим, хто отримує прибуток від ухилення від заходів, – підкреслила заступниця посла США в ООН Дженніфер Лосетта.

Посол Росії у ООН Василь Небензя у відповідь звинуватив західні країни у політизації Ради, закликавши їх припинити «надзвичайно небезпечні» дії на іранському фронті, які, за його словами, можуть ускладнити врегулювання кризи в Перській затоці.

Контекстом подій є ядерна угода 2015 року (JCPOA), підписана між Іраном і групою P5+1 – США, Великою Британією, Росією, Францією, Китаєм – а також Німеччиною та Європейським Союзом, яка зобов’язала Тегеран припинити розробку ядерної зброї.

У 2018 році президент США Дональд Трамп вивів США з угоди, назвавши її найгіршою в історії, і відновив американські санкції проти Тегерана; Іран спочатку заявив про готовність дотримуватись умов, а потім оголосив про втрату чинності угоди і відмову виконувати її зобов’язання.

Відсутність експертної групи залишає Раду Безпеки без об’єктивного інструменту контролю, що може ускладнити подальші рішення щодо посилення або пом’якшення санкцій і вплинути на стабільність у регіоні Перської затоки.