Ландсбергіс підкреслив, що відмова ЄС від такої угоди є важливим сигналом для Росії: навіть потенційна домовленість між Москвою та Вашингтоном не гарантує автоматичної підтримки з боку європейських країн.
За його словами, Європа дедалі чіткіше сприймає Україну як складову власної безпеки, і припинення американської допомоги не змусило європейські держави відмовитися від підтримки Києва. Навпаки, країни ЄС продовжують шукати способи зберегти допомогу.
Колишній міністр вказав на розбіжності у підходах до оборони між європейськими державами. Наприклад, у Іспанії не обговорюються оборонні витрати понад 2 % ВВП, тоді як Північна Європа, Балтійські країни та Польща активно працюють над посиленням власних спроможностей.
Ландсбергіс зазначив, що концепції безпеки Північної та Східної Європи будувалися десятиліттями з урахуванням американської присутності в рамках трансатлантичного альянсу, і сценарій, коли США не зможуть надати допомогу у випадку агресії, залишається складним для багатьох країн.
Він також підкреслив, що відкриті дискусії про можливий відхід США з безпекового простору Європи небажані, оскільки це може прискорити процес, проте підготовка до такого розвитку подій, на його думку, необхідна.
На фоні цих розмірковувань, представник Єврокомісії Том Реньє повідомив, що нові спільні оборонно‑промислові проєкти між ЄС та Україною можуть фінансуватись зі залишків фондів програми SAFE у розмірі щонайменше 10 млрд євро.
Ландсбергіс зауважив, що Росія, ймовірно, вже має власні плани на випадок зміни безпекової ситуації в Європі, і без належної підготовки Європа може опинитися в «скрутному становищі».