За його словами, термін «гібридна загроза» сам по собі недоречний, оскільки часто використовується як прикриття нездатності Заходу адекватно реагувати на російські дії. Раніше до цього поняття відносилися дрібні інциденти, а сьогодні Росія застосовує значно потужніші інструменти, зокрема запуск безпілотників у цивільні об’єкти, як-от німецький аеропорт.
Ландсбергіс підкреслив, що головна небезпека полягає не лише в окремих атаках, а й у невизначеності щодо того, наскільки далеко може зайти Москва. Він попередив, що наступним етапом можуть стати людські жертви або цілеспрямовані удари по критичній інфраструктурі, тоді як західні країни можуть продовжувати класифікувати такі дії лише як «гібридні загрози».
За словами колишнього міністра, Росія вже випробовує нові сценарії, зокрема поширення дезінформації про нібито підготовку Україною атак на Санкт‑Петербург, що може слугувати приводом для оголошення частини території Литви чи Польщі «карантинною зоною». Така «зона» могла б обмежити вільне переміщення, польоти та військові навчання союзників НАТО.
Ландсбергіс застеріг, що навіть без прямих військових загроз Москва може змусити країни Балтії звертатися за допомогою до США чи Німеччини, а їхня небажаність втручатися створює додаткову дилему. Він також зазначив, що звернення до України за підтримкою може бути використане російською пропагандою як підтвердження її версії подій.
За його словами, ключовим фактором безпеки Європи має стати вміння не недооцінювати здатність Росії швидко вигадувати нові сценарії та адаптувати тактику, адже «росіяни – це зло, але вони не дурні», як він почув на одній із конференцій у Києві.