Едгарс Рінкевічс підкреслив, що «війна безпілотників в Україні розвивається блискавичними темпами», і поточні заходи з підготовки до повітряної війни можуть втратити актуальність вже до середини наступного року.
За словами президента, існують серйозні проблеми з протиповітряною обороною, захистом від безпілотників та протиракетною обороною, і це стосується не лише України, а й усієї Європи та НАТО.
Рінкевічс зазначив, що раптовий російський повітряний удар у вигляді «кількох запущених ракет» стане важким випробуванням для багатьох країн, які наразі не готові ефективно протистояти такій загрозі.
Україна та її європейські союзники стикаються з затримками у постачанні критично важливих ракет для систем Patriot та інших засобів ППО, що ускладнює їхню здатність протидіяти російським атакам.
США розглядали можливість передачі виробництва систем Patriot Україні та іншим європейським країнам, проте, за словами Рінкевічса, відповідна угода досі не укладена через технічні та ліцензійні складнощі.
Президент Латвії вважає, що нещодавні кібератаки, диверсії та використання безпілотників і ракет свідчать про те, що Росія тестує рішучість Європи у підтримці України, і закликає бути готовими до інших сценаріїв, окрім конвенційного військового вторгнення.
За його словами, після місцевих виборів Росія може посилити мобілізацію та використати зимовий період, щоб «тиснути» на фронті в Україні та спробувати відмовити країни‑партнери від подальшої допомоги.
У контексті підвищеної активності, 15 вересня літаки місії повітряної поліції НАТО збили над Литвою російський дрон, який влетів з боку Білорусі; згодом виявилось, що це був безпілотник «Гербера», що відхилився від курсу.