У серпні 2026 р. експорт молочної продукції склав 10,86 тис. т на 30,51 млн доларів, що на 11 % менше за обсяги та на 18 % менше за виручку порівняно з липнем 2026 р. Порівняно з серпнем 2025 р., обсяги зросли на 7 %, а виручка скоротилась на 2 %. За період січень‑серпень 2026 р. експорт склав 86,92 тис. т на 248,79 млн доларів, що на 7 % і 17 % менше відповідно, ніж у попередньому році.
Асоціація виробників молока зазначила, що за вісім місяців 2026 р. Україна перестала бути чистим експортёром молочної продукції і фактично стала імпортером: імпорт за цей період склав 56,2 тис. т на 253,13 млн доларів, що на 39 % і 23 % більше відповідно до 2025 р.
У структурі експорту домінували низькомаржинальні сировинні продукти: морозиво (26 %), молоко та вершки (згущені) – 25 %, сири – 17 %, вершкове масло – 11 % і молочна сироватка – 7 %. За місяць обсяги експорту незгущеного молока та вершків зросли до 1,79 тис. т (+31 %), сиру – до 1,21 тис. т (+8 %), а кисломолочних продуктів – до 734 т (+2 %). Найбільше скоротилися поставки вершкового масла (‑42 %).
Імпорт у серпні 2026 р. склав 8,23 тис. т (‑6 % порівняно з липнем), але це на 59 % більше, ніж у серпні 2025 р. Сири становили 58 % від загального імпорту, що викликає занепокоєння у галузі.
Зростання цін на молочну сировину в ЄС та скорочення її виробництва створюють передумови для попиту на українську продукцію, проте доступ до європейських ринків залежить від виконання вимог щодо благополуччя тварин. Україна зобов’язалась до 1 січня 2028 р. повністю відповідати європейським нормам, а їх впровадження розпочалося 1 січня 2026 р.; невідповідність може призвести до обмежень експорту.
Галузі загрожує конкуренція з польськими товарами, які отримують державну підтримку, а також ускладнення логістики до Південного Кавказу через ризики для морського транспорту з боку Росії. Представники АВМ підкреслювали важливість альтернативних маршрутів, зокрема співпрацю з Азербайджаном, яка може розширити постачання до країн Центральної Азії та Близького Сходу.